Я живу в старенькому буфеті,
Що стоїть в бабусиному домі.
Перше покоління, друге, третє -
В мене вся сім'я, як на долоні.
Бачив, як бабуся посміхалась,
Потай прихопивши цукру трішки.
І як мама учинила галас,
Налякавши муркотулю-кішку.
Всіх я дітлахами пам'ятаю,
Казочки шепочу серед ночі.
Але діти швидко підростають,
І в казки вже вірити не хочуть.
Скоро ти також мене забудеш,
Станеш ізгори на все глядіти.
Може, в цьому домі вже не будеш -
Але в тебе також будуть діти!
І якщо секрети в них хлоп'ячі,
І про гнома кажуть без упину -
Пригадай літа свої дитячі,
І стару бабусину хатину! | 
Главная
Регистрация
Вход
RSS
, 
