Поэзия

* интересует помощь в первом стихотворении. Второе - просто "перевод", транскрипция.

Я не буду сьогодні веселим -  не буду, як ти.

Я не буду сумним, навіть голим, сьогодні не буду!

Я дивлюсь у вікно, звідки дує на нас молодих

Чимось м’ятним і чимось, до болю, занудним.

Ось зима за вікном, а зимою - буває сніг,

А за снігом несе, нас таких, молодих тай завзятих…

Всі мої телефони зломалися за твої,

За твої телефони, що кожну хвилину зайняті.

Я стою на проспекті, лікую: фонар і зима…

А мене все колотить, і серце, як довбана кішка,

все шукає того, кого більше на світі нема,

як немає любові, та щастя немає більше.

І німає нікого навкрУги, нікого нема...

Ти стоїш на проспекті, чекаєш останній автобус,

я стою на вікні. На проспекті зима, як зима:

сніг, лікарня та небо, що вийшло сьогодні за глобус.

Вольный перевод дилетанта.

Я не буду весёлым сегодня, таким же, как ты,

Даже грустным не буду, и голым, таким же не буду,

Я стою у окна, потому что на нас молодых

Дует мятным из окон, и чем-то до боли паскудным.

Вот зима за окном, а зимою упал и затих

снег. За снегом несёт нас таких молодых и упрямых,

Все мои телефоны зависли на очень твоих,

на гудках телефонных, которые вечно - заняты.

Я стою на проспекте, считаю: фонарь и зима...

А меня всё колотит, а сердце – упрямая кошка –

Ищет тех, кого больше  найти в этом мире нельзя,

Как любовь, и как счастье, которого, видишь ли больше

Нет. Вокруг никого, и ты сходишь с проспета с ума,

Но стоишь, на часах, поджидая последний автобус.

Я стою на окне. На проспекте -  зима, как зима:

Снег, больница и небо, порвавшее вдребезги глобус.