Осiннiй лист
Осiннiй лист прилинув до вiкон,
На вогкiм склi затримався на мить –
Поривом вiтру знов здiйнявсь, летить
У галасливiм юрмищi
ворон.
I мариться йому,що вiн теж
птах
I безкiнечним буде той
полiт –
I заяснiе знов весняний цвiт
I в майбуття проляже диво-шлях…
Але
таке бувае тiльки в снах:
Де
вiтер долi нас пiдносить ввись –
Дае
надiю вкотре, як колись,
У
незабутнiх молодих лiтах…
|