Апшинець милий, чарівний,
В тобі однім весь дух святий –
На твоїм лоні сяє він,
Та у душі лунає дзвін.
Від тої янгольської вроди,
Що у собі несуть ті води,
Які наповнюють твій стан.
Ти є для мене вічний храм.
Краса усіх тих дивних місць,
Що є навколо – гори й ліс,
Вона співає тобі оди
Любові й вічної свободи.
Твій незрівняний ніжний рай –
Озерце й стрімкий водограй,
Младі дерева, квіток гай.
В тобі душа моя, ти знай. |