Поэзия

Зустрiч  з  Вiчнicтью

Покинь своi турботи i печалi:

Ходiмо краще в тиху лiтню нiч,

Там Вiчнiсть жде, на дивнiм перевалi -

Зустрiнемося з нею вiч-на-вiч.

У шепотi  нiчного  зорепаду –

Нам  древнii вiдкриються слова –

Такi простi  i  водночас до ладу,

Як '' хлiб'', ''вода'' , ''зеленая трава''.

Серцям вiдкритим – тi слова вiдомi:

Тисячолiття, мiрiади лiт

Лунали  i  лунають в кожнiм домi-

Життя на iхнiх крилах лине в свiт.

                       Чумацький  Шлях розкинувся могутньо

                       У дивокола ночi на плечах –

                       I тi слова прадавнi… I майбутне

                       В твоiх читаю зоряних очах.